Я - Влад, і я психоаналітик. Я прийшов у психоаналіз з великим зацікавленням до акту мовлення і до мови як такої, не знаючи, куди мене це заведе. Ці два наріжних камені - не-знання і увага до мови - проступають у моїй повсякденній практиці. Не знати - означає не домислювати, не визначати світ пацієнтів виключно своїми термінами, зберігати їхнє право на субʼєктність і повсякчас гарантувати повагу. Не знати дуже важливо в психоаналізі - як важливо і толерувати це незнання, даючи собі і аналізанду час на окреслення сенсів і пізнання. Щоб подолати це незнання, наскільки це можливо, ми використовуємо мову. Або ж ми приховуємо мовою. Або говоримо безмовно в кабінеті аналітика, щоб знати, або давати разом раду із незнанням. Мова - це щось, від чого я не можу оговтатись, тому, окрім говоріння, я пишу і знімаю. Або мовчу - аналітикам можна.

А ще у мене медична освіта - і чудовий, майже дворічний досвід практики в психоневрологічному стаціонарі. Цей клінічний досвід допомагає долати незнання і збагачує мову, якою можна описувати, щоб прогнозувати, діагностувати, опиратись на конкретне в такій позірно абстрактній практиці, як психоаналіз. Мені важко назвати себе класичним аналітиком - на щастя, психоаналіз ніколи не стояв на місці і завжди розширювався, формулюючи клінічну практику або запозичуючи з неї. Я намагаюсь поєднувати клінічне думання з відкритістю до кожної і кожного - з кожним новим пацієнтом ми перевідкриваємо психоаналіз, і цей процес нескінченний.

Я закінчив мед у Тернополі, пройшов інтернатуру в маленькому містечку (було так собі), і після кількох років пошуків потрапив спочатку у власний психоаналіз, а потім - в Трускавецьку школу групової терапії і Львівський психоаналітичний інститут. Зараз також веду приватний прийом, онлайн і наживо. За роки практики виявилось, що маю велике зацікавлення в роботі з розладами особистості, афективними розладами, квір-проблематикою. А ще у мене є кіт - він прийшов у моє життя разом із щасливим шлюбом. Його звуть Гарбузик, він походить з Євпаторії і обожнює квіти, як і я. Не їсти, а споглядати і нюхати. А ще заглядати на моїх аналізандів, коли я працюю онлайн. Приходьте знайомитись з Гарбузиком - і з собою.